- викрутень
- [ви/крутеин']
-т(‘)н'а, ор. -тнеим, м. (на) -т(‘)н'і, р. мн. -т(‘)н'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
викрутень
Смотреть что такое "викрутень" в других словарях:
викрутень — тня, ч. 1) Що небудь нерівне, вигнуте. 2) тільки мн. Хитрощі. 3) Людина, яка вдається до хитрощів … Український тлумачний словник
викрутень — 1 іменник чоловічого роду що небудь нерівне, вигнуте викрутень 2 іменник чоловічого роду, істота про хитру людину … Орфографічний словник української мови
вивертливий — (який легко вивертається) спритний, хитрий, пронозуватий, викрутень … Словник синонімів української мови
хитрий — 1) (який для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), лукавий, хитрющий, хитрючий, шельмівський, шельмуватий, пронозливий, пронозуватий Пор. підступний 2) ім. (людина, яка для досягнення чогось діє непрямими, зазв. обманними… … Словник синонімів української мови
